Ой як це печально…
У прекрасному Львові, українському П’ємонті і така ганьба, це, імовірно, прояв тієї частини львівська, яку проявило одне кацапидло у фільмі Єжи Гофмана “Україна. Становлення нації” – російськомовний вульгарний театр “З вулиці на сцену”.
Пишучи біобібліографічну статтю про Новосада Р. я натрапив на чудову книжку – Кривуцький І. “За полярним колом”. Так як видана вона 10 років тому, то в книгарнях я її вже не знайшов, але благо, що є нет і хтось хороший розпізнав її і виклав (ось тут вона є – http://www.ukrcenter.com). Звісно, стосовно авторського права це не надто гарно, але зважаючи на те, що в книгарнях її вже нема та й в бібліотеках в широкому доступі теж негусто, тож…
І я вчитався… В принципі можна було б прочитати Солженіцина і його “Архіпелаг Гулаг”, але нащо, якщо є свої автори. На разі пройшов по книжкових сторінках недалеко, просто паралельно з тим схотілося ще подивитися Єжи Гофмана “Україна. Становлення нації” і “Золотий вересень” (про окупацію Галичини в 1939-1941 рр. “визволителями”), але це читання справді корисне і якісне… Автор дуже гарно пише, без пафосу і зайвої патетики, чимось мені співзвучний з Хемінгуеєм. Можливо, після прочитання напишу грунтовний опис, бо така література є нашою соціально-історичною пам’яттю і її треба знати і пам’ятати, щоб не хлопати вухами в сучасності, а потім в майбутньому не розводити руками…
Кожен по своєму, а хтось може і групами дійшов до цього дня, але врешті він настав – наш перший день в Криму. Про добирання писати не буду, бо доїжджав окремо, тож про події в поїзді 256 (???) ні слухом не слухаю, ні видом не відаю ні бла бла бла, фігурує лише цифра 21, очевидно це був вагон в якому хтось був, але це вже не мені розказувати.
